Конкурс "КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 2016 РОКУ"




Формування особистості учня початкової школи
шляхом ціннісного ставлення до культури та мистецтва
Опис  досвіду роботи
класного керівника 3 – Б класу
Осипенківської ЗОШ І –ІІІ ст.
Бердянської районної ради
Запорізької області
                                                                           Кищенко Юлії Іванівни 



"  Даруй себе дітям!
 Будь терплячим і будь готовим
 до зустрічі з ними в дитинстві."
                                                                                                   Ш. Амонашвілі.
         Освіта ХХІ століття… Суперечки   навколо її якості та кількості заполонили теле- та радіоефіри, та, слухаючи їх, мені болить інше: якою повинна бути Людина як Особистість, щоб змінити ХХІ століття на краще?!  Чи не загубиться серед новітніх нанотехнологій маленька дитяча душа  на шляху до власного «Я».  Ці роздуми і спонукають до щоденної дії…
  Національна програма «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» чітко окреслює напрямки і шляхи виховання на сучасному етапі, забезпечуючи повноцінний розвиток здібностей, потреб та інтересів учнів у всіх сферах їхньої діяльності. Сучасна концепція загальної середньої освіти підкреслює, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини, її стрижень – розвиваюча культуротворча домінанта. Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно дисциплінарної моделі навчання на особистістно зорієнтовану. Тому актуальним є створення комфортних умов для навчання та виховання творчої особистості дитини, яке базується на засадах самореалізації особистості у соціумі.
         Виховну проблему «Формування особистості учня початкової школи шляхом ціннісного ставлення до культури та мистецтва» обрала невипадково.
Впродовж знайомства з учнівським та батьківським колективом першого класу (І чверть) провела декілька діагностичних тестів та анкет (додаток 1), які привели мене до висновку максимального використання  естетичного виховання у роботі класного керівника. Адже діаграма вивчення класу з позицій, що розглядалися, мала такий вигляд:
Таким чином, спостереження за класом, результати діагностики, індивідуальні бесіди з учнями та батьками показали відсутність високих інтелектуальних здібностей, низький рівень підготовки учнів до школи, проблеми з культури поведінки тощо. Та все ж переді мною були «чисті аркуші», допитливі оченята та відкриті маленькі сердечка, які чекали від нового шкільного світу лише добрих див. Тому і запевнила я батьків та учнів на перших батьківських зборах, що стане наш клас творчим, вихованим, талановитим.
         Формування особистості – складний, тривалий і суперечливий процес. До біологічних і соціальних факторів, що впливають на формування особистості учня початкової школи, належать:
  а) провідна діяльність (в ній формується свідомість, самооцінка);
  б) вчитель, його особистісні якості (доброта, ввічливість);
  в) класний колектив (доброзичливі відносини формують позитивні
      якості);
  г) сім’я (її культурний, матеріальний, інтелектуальний рівень)
  д) вулиця (друзі, оточення , сусіди, родичі)
  е) культура та мистецтво
 Аналіз зазначених чинників привів до висновку обєднати їх у комфортну зону формування та розвитку особистостей моїх вихованців.  А так як мої власні інтереси та професійні навички пов’язані з образотворчим, декоративно-ужитковим мистецтвом (бо маю 10-річний досвід роботи вчителя образотворчого мистецтва), то об’єднання зусиль сім’ї та школи вбачала  навколо спільної культурно-мистецької діяльності. До планування виховної роботи підійшла з позиції систематичного впливу на  емоційну та морально-етичну сфери учнів у процесі знайомства та спілкування з мистецтвом.  Вибір тем, форм проведення виховних заходів здійснювала з урахуванням вікових, психологічних та індивідуальних особливостей як дітей, так і батьків, котрим пропонувала співпрацю та залучала до педагогізації через позаурочну виховну діяльність (додаток 2).
 Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних не лише  з мистецтвом,  а й перенесенні побаченого (на полотні, в русі), почутого (в музиці), відтвореного (у пам’яті) та переосмисленого ( у розумовій діяльності) у  реальне життя. Таким чином  формуються конкретні  життєві компетентності  майбутньої особистості, яка  володіючи системою елементарних мистецьких знань, здатна збагнути та виразити не лише власне ставлення до мистецтва, а й  вміє здійснювати творчу діяльність, має власний погляд на світ.  До ознак духовної зрілості дитини відноситься її здатність радіти не лише власним оригінальним продуктам 
естетичної діяльності, а й колективним досягненням, в результаті яких у моїх вихованців сформувалися наступні якості  особистості:

Якості особистості
Вміння співпереживати
Емоційно-вольові якості
Почуття  власної неповторності
Гуманне ставлення до світу
Почуття колективізму
Готовність до творчості через працю
Спостережливість
Цілеспрямованість
Естетичний смак
Патріотизм
Прагнення до самовираження та самореалізації

 Використовуючи мистецтво як основний чинник естетичного виховання,  у моїх учнів формується як абстрактне поняття культури, так і конкретні її прояви у культурі спілкування, поведінки, здорового способу життя тощо.
 Методологічною основою  моїх виховних прагнень стали праці В. Сухомлинського «Серце віддаю дітям»  та Ш. Амонащвілі «Здравствуйте, дети! Как живете, дети?»


 Ще рано підводити підсумки реалізації виховної теми. Можливо, майбутнє оцінить сьогодення.  Але щодня спостерігаючи за своїм галасливим 3-Б, я задоволена взаємопорозумінням між однокласниками, підтримкою з боку батьків і щасливими посмішками маленьких талантів, котрі кожного дня дарують світу свої «шедеври»: малюнки, поробки, пісні і танці, ідеї і бажання…
 Радію, що  проста «Памятка батькам»  про те, що «Щаслива дитина
· має взаєморозуміння з членами родини;
·має хороші взаємини з друзями;
·радіє успіхам своїх друзів;
·має  гармонійні стосунки з класним колективом і вчителем;
·має  змогу розвивати свої інтелектуальні і творчі здібності;
·має  змогу реалізувати свої вміння;
·має  можливість спілкуватися з мистецтвом».
з першої сторінки щоденника нагадує мені, моїм учням та їхнім батькам, що у нас для щастя є ВСЕ.

Список використаних джерел
1.     Амонашвілі Ш. Здравствуйте, дети! Как живете, дети? .– М.: Просвещение, 2009.
2.     Корчак Я. Воспитание личности: Кн. для учителя /Сост., авт. вступ. ст. и коммент. В. Ф. Кочнов. — М.: Просвещение, 1992. — 285 с.
3.     Макаренко А.С. Лекції про виховання дітей. – К.:Рад. школа, 1972.
4.     Сухомлинський В.О.  Серце віддаю дітям // Вибрані твори в 5–ти т.,  Т.3. –  К.: Рад. школа, 1977. – 670 с.
5.     Дрябіна Г. М. Шукаємо обдарованість. Відбір пакету методик діагностики творчого потенціалу учнівЗбірник  тестів, анкет , методик діагностики обдарованості дитини. – Кривий Ріг, 2013. - 40с.     



ІІ етап конкурсу

Виховна година
"ЗИМА З ВЕСНОЮ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ"






                                          

Немає коментарів:

Дописати коментар